Антицелюлітний масаж
Хоч слово «целюліт» і не є медичним терміном (блогери пишуть, що слово з’явилось в 1976 році, коли «автор одного бестселера використав це слово для опису 
творогоподібної шкіри на жіночих стегнах та сідницях». Медики стверджують, що слово вперше було вжите 1920-х роках у французькій медичній літературі при описанні естетичних змін поверхні шкіри), проблему «апельсинової корки» і методи боротьби з нею останнім часом розглядають суто з боку фізіологічних, біологічних процесів, які відбуваються в людському організмі. Навіть ті лікарі, які принципово не визнають целюліт патологічним станом, а тільки особливістю жіночих жирових відкладень, змушені визнати, що целюліт окрім неестетичних утворень на шкірі, може прогресувати, провокуючи в процесі розвитку не тільки психологічний дискомфорт, а й неприємні фізичні відчуття.
Целюліт - це структурні зміни в підшкірно-жировому шарі шкіри людини, які проявляються:
- локальною гіпертрофією жирової тканини в області стегон, сідниць, живота (рідше плечей);
- гіпертрофією підшкірно-жирової клітковини;
- застійними явищами венозної крові та лімфатичної рідини.
Він є у багатьох жінок, причому ця проблема не залежить від віку та повноти. Серед факторів, які впливають на розвиток целюліту, можна виділити три основні групи:
- спадковість;
- спосіб життя – шкідливі звички (паління, зловживання алкоголем), малорухливість, неправильна осанка, сидяча робота, стреси, надмірне та нездорове харчування та ін.;
- наявність супутніх захворювань – розлади травлення, порушення крово- та лімфотоку, захворювання печінки, нирок, ендокринної системи тощо.
За складністю целюліт класифікують чотирма стадіями:
I стадія – незначний набряк, зміни помітні при натисканні на шкіру (у складці), так званий «м’який целюліт»;
II стадія – більша площа ураження, помітна «апельсинова шкірка», при натисканні проявляються вм’ятини (шкіра втрачає еластичність);
III стадія – формуються багаточисельні підшкірні мікровузли, добре помітні набряки і «впадинки», так званий «жорсткий целюліт»;
IV стадія – вузли збільшуються в розмірах, легко пальпуються і викликають болісні відчуття при натисканні.
Ефективним методом боротьби з даною проблемою є антицелюлітний масаж, головне завдання якого – поліпшення лімфо- та кровообігу в проблемних зонах 
(масажні прийоми створюють ефект перетирання гіпертрофованих жирових клітин, в результаті чого руйнується сполучнотканинна капсула і звільняються жирові накопичення з очагів застою).
Антицелюлітний масаж бореться з застоєм рідини і жировими відкладеннями, корегує фігуру і покращує стан шкіри, надаючи їй здоровий і доглянутий вигляд. Забезпечуючи лімфодренаж, такий масаж нормалізує обмін речовин, сприяє схудненню і виведенню шлаків і токсинів з організму.
Антицелюлітний масаж рекомендується проводити курсом від 10 сеансів, при чому перші 2-3 процедури варто проводити через день, щоб організм встигав адаптуватись до відновлюючих процесів, які активує масаж.
При проведені курсу атицелюлітного масажу, для досягнення кращого результату, варто комбінувати класичні техніки з прийомами лімфодренажного масажу і, можливо, з методами ароматерапії.
Протипоказання до атицелюлітного масажу:
- запальні процеси в організмі, підвищена температура тіла;
- хронічні захворювання шкіри в період загострення;
- захворювання шкіри інфекційного, грибкового, або невідомого походження, висипання на шкірі;
- варикозне розширення вен, гострий тромбоз;
- венеричні і ін. інфекційні захворювання;
- психіатричні розлади;
- вагітність та період годування груддю;
- онкологічні захворювання.